30.05.2016 07:54
для всіх
196
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Мандрівка

Зачиню за собою я двері

І піду у далекі краї, 

Я про них напишу на папері, 

Повернувшись у землі свої.


Скрізь де буду ходить, мандрувати, 

Рідні пісні я буду співать, 

Вони шлях допоможуть долати

І завжди рідний край пам`ятать.


Я візьму рідне слово в дорогу, 

Запальний український танок, 

Боже слово візьму на підмогу, 

Українського сала шматок.


Ночуватиму десь край дороги

Серед співу незнаних птахів, 

А коли позбиваю я ноги

Спочиватиму де захотів.


Розпалю я багаття для того, 

Щоб підсмажити сала з димком, 

Відламаю я хліба свойого

І поїм усе це з часником.


Може щастя моє десь далеко

Поблукало в чужії краї, 

Може там не літає лелека, 

Не співають пісні солов`ї.


Як знайду заховаю в торбину, 

І швиденько із відти піду

У мою, у рідненьку Вкраїну, 

Де я бачив одну лиш біду.


Я посію це щастя - хай сходить, 

А врожай восени я зберу, 

І роздам усім людям - хай родить, 

Аж тоді я спокійно помру.





м. Київ, 03.06.99.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2016 02:44  Серго Сокольник => © 

О, то Ви, мов Григорій Сковорода, підете в мандри? То наб"юсь у кампанію))) Як з села виходитимемо, чоботи на плече (навіщо збивати?))) І- босоніж по стерні...))) Респект, Георгію)

 30.05.2016 22:32  Тетяна Чорновіл => © 

Бажання роздавати щастя людям і засівати ним землю дорогого варте.
Нехай Ваша доброта добром повернеться.
Чудовий вірш.