Мить
Мить, мов іскорка горить,
Свобідно в небо підіймаясь.
Несамавито в вихорі литить,
Яскраво в вічність разпадаясь.
Мить, як та краплина неспада,
На світ неся живильну силу.
Між блисковок і грому проклада
Свій шлях в бурхливу зливу.
Життя, як мить литить ота,
Що без зупинок пролітає.
Немов з землі зернинка пророста,
Немов те сонце в вечері сідає.
Куди ж ти мчишся мить?
Куди ж моє життя литиш?
Немов між тисячі світів,
Ти як зоря, простори бороздиш.