12.06.2016 13:58
for all
129 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Дністран Оксана

Сивий Дніпро

А сивий Дніпро набачився стільки за вічність,  

Що певно не зміг би у пам’яті все вкарбувать,  

Міняли його, гатили, корили величність,  

А він свої води проніс крізь часи та повз гать.

У ребра - пороги ввіткнулися госто так вістрям

Каскадами ГЕС, заливши їх кров’ю ущент,  

Змішалась вона із тою, що ллється століття

Із тіла народу, неначебто просто абсент.

Комусь певно дуже смакує напій той полинний,  

Бо досі не спинимо – все добавляєм до вод,  

Із душами воїнів чайки та качі знов плинуть -

То жертви вампірам із плоті приносить народ.

Із Кручі за всім поглядає Кобзар не осліплий

(Хоч очі б закрити, та небо – занадто близьке):

Вчепилися в землю чужинські безсмертні поліпи,  

Штовхаючи хитрістю в прірву іти манівцем.

А сивий Дніпро не в змозі і сліз вже тримати,  

У море всі скинув, пірнувши затим в забуття,  

Душа, зачорніла від бруду й чергової втрати,  

Колись ще в майбутнім відродиться знов до життя.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.07.2016 14:34  © ... => Олена Коленченко 

Дякую за розуміння, Оленко! 

 02.07.2016 14:33  © ... => Тадм 

Приємно, якщо вдалося. 

 02.07.2016 14:33  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро дякую, Світлано!!! 

 02.07.2016 14:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Тетяно! Вдячна за розуміння. 

 15.06.2016 00:13  Олена Коленченко => © 

Дуже влучно відображені реалії сьогодення...Про це потрібно писати, бо антропогенний фактор дуже потужний...

 14.06.2016 18:59  Тадм => © 

Вам вдалось зобразити душу Дніпра. чудово! 

 13.06.2016 12:27  Світлана Рачинська => © 

Чудовий вірш!... 

 13.06.2016 00:10  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з Вашою тривогою. Вчасний вірш.