Пам`ятаю
В неозорій далині
Загубились щастя дні
І кохання молоде,
Неповторне і святе.
Пам’ятаю голос твій,
Очі, погляд, помах вій,
Твої пристрасні вуста
І обіймів почуття.
Все було неначе в сні
В неповторні юні дні,
Усміхалась доля нам,
Ще недавнім школярам.
Та з батьками ти пішла
Геть із рідного села,
Знаю, що у інший світ
Ти пішла лишивши слід.
Трійку діточок своїх,
Хай би Бог всіх їх зберіг
Від страждання і хвороб
Й ще і щастячко дав щоб.
В неозорій далині
Залишились щастя дні,
Їх не вернеш з давніх меж
І тебе кохана теж.
м. Київ, 17.06.16.
