26.06.2016 22:42
для всіх
111
    
  4 | 4  
 © Олександра

Я прийшла

Я прийшла

Я прийшла, принесла цю потовчену душу.

Дніпро, батьку, дай сили хоч трохи мені, 

Прокажи: що не так, що зробити я мушу, 

Щоб в душі потепліло й не гасли гарячі вогні?


Он той вітер сьогодні шептав щось назустріч, 

Я мовчала, не чула ні слова сьогодні його!

Щось не так із цим світом, мій батьку, цьогоріч?

Чи не досить любила у світі чудному всього?


Степ мій, степе, ти навієш мені прохолоду, 

Я засну перед Сонцем, мов знову дитя, 

Україно! Ти в зелених лісах принесла насолоду, 

Води річки! Ви відкрили природу життя...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.06.2016 23:11  Панін Олександр Миколайович... => © 

Дніпро - батько добрий, але й суворий, його краще не гнівити (це на майбутнє).

Може варто слухати серця свого, хоч кажуть, що воно не розумне, коли йдеться про кохання, але врешті решт - воно завжди має рацію.

Гарна поезія, Ви - справжня дитина стихій...