Переплавте!

Переплавте мій орден. Зірка давня така потьмяніла, 

Жаль, осколок не здать – всівся лівого нижче плеча…

І відзнаки зробіть – ТА Отчизна не мною боліла,

Хай у ЦІЙ – хоч народ лицарство не терном вінча…

Хай народ лицарство вінча.

.

Переплавте, бо нам ще полеглих стрічати героїв…

Хай «двохсоті» уперто «двохсотих» ховають своїх.

Найчесніші бійці нам зросли в найпідлішій із воєн.

Виряджали ми їх. Вшанувати – це право, не гріх.

Виряджали ми їх. Це не гріх.

. 

Переплавте мене – хай прибуде на нашій, на шальці, 

Хай же грані мої знову молодо й вічно блищать.

Із розплаву у спадок покажуться трійцею пальці, 

Бо ще зброю тримати. Ще серце від куль захищать.

Ще серце від куль захищать.

. 

Переплавте себе – щоб ніколи вже вас не зламати, 

Наші силу і віру у душу прийміть не на час.

Бо не раз в чистім полі ревіти ще нашим гарматам, 

І народу героям ставати до бою не раз…

І народу вставати не раз.

24.06.2016 р.