Все одно люблю
Тепер мене ніхто не розуміє
Для всіх мої бажання маячня,
І навіть вітер віяти не сміє
Загублений у просторі життя .
Загублена і я в полоні ночі,
На небі перша вже зійшла зоря,
Мені б лишень поглянути у очі
Які для мене глибші за моря.
Й почути стук надраненого серця,
Відчути, що тече по венах кров,
Але в руках струна гітари рветься,
Коли лунає пісня про любов .
Криштальне серце б`ється об підлогу,
Знеболюючі в котрий раз колю,
Збираю речі й вирушаю у дорогу,
Тікаючи від себе. Все одно люблю.
м.Кременчук, 05.07.2016 р.
