Оголення душі
Я надто хочу оголити душу,
Відкрити свій броньований замок,
Щоб, ніби, після вранішнього душу
Відчути теплої енергії поток.
Щоб сонце засіяло діамантом,
І пташки заспівали в триголос,
Коханий став чудоівим музикантом,
Склавши любові нашої анонс.
Йому б я розказала свої мрії,
І віддала б до краплі теплоту,
Нажаль, у серці моїм вітер віє,
Оберіга безмежну пустоту.
Я хочу бути чесною до краю
З тобою, та хоча б з собой....
Якщо люблю, сказати- "Я кохаю!"
Якщо боюсь, сказать-"Побудь зі мной."
Безмежно хочу щіро я любити,
І відчувать любов в його словах,
У діях, у думках, у кожній миті
В обіймах танути, тонуть в очах...
Гарячим серце, щоб долати перешкоди
Із легкістю, із вірой в майбуття,
Коли кохаєш, то відкриті всі проходи,
Для люблячих - є щастям це життя!
Все потаемне, сокровенне, близьке,
Все болісне, глибоке і терпке -
Як на долоні - дуже близько-близько....
Я оголила душу для тебе.