Перелом Кохання
За мотивами Т. Белімова «Київ.ua»
Ще й гулю набила,
і не одну!
А може то і не гуля зовсім,
а щось значно серйозніше?
Забиття душі?
Струс серця?
ПЕРЕЛОМ КОХАННЯ?
Т. Белімова «Київ. ua»
Літало, співало,
Мов пташка,
Хотілося світ обійнять,
Та щастя пробачити
важко
отим, хто не здатен
кохать…
Юрбі віддали
на знущання,
Удари – справжнісінькій
град.
Не можна топтати
Кохання,
Брудними підборами
зрад!..
Побите
і шати подерті,
Нещасне
у світлі зорі,
Лежу в санітарній
кареті.
Врятують, либонь,
лікарі…
Пронизує пруття
сталеве,
В смиренний заковують
гіпс,
«Мо підеш, Кохання
хиренне,
Літати, пробач…
Зупинись!».
Перелом Кохання.
Ледь-ледь шкутильгаю
тихенько
На милицях глуму,
ганьби,
А розпачу гострі
обценьки –
То втіха лиха для
юрби.
Ламаю корсети
із гіпсу,
Тягну «арматуру»
з грудей,
На костурах вже я
не висну,
Я більше не скута
ніде!
Перелом Кохання.
Без гіпсу, без милиць
корявих
До ніжних блакитних
зірок
На гострих уламках
кривавих
Робитиму
Перший
Крок.
Хай біль нищівний
вражає,
Встеляє стражданнями
Путь,
Та я хоч на мить
бажаю
Вільним
Коханням
буть!
Перелом Кохання.
