Син поїхав
Син поїхав на війну,
Маму залишив саму,
Їй сказав – ти не хвилюйся,
Через рік я повернуся.
Своїй дівчині сказав:
- Я завжди тебе кохав.
Ось додому повернуся,
Із тобою оженюся.
Їду бити ворогів,
Щоб ніхто більш не схотів
Грабувати Україну,
Нашу славну Батьківщину.
Цілий рік він воював,
По мобільні їм казав,
Все в порядку, захищаєм,
Ворогів як слід караєм.
Раптом він затих чогось,
Може трапилося щось,
Мати й дівчина гадали,
В краще вірили й чекали.
Привезли його в село,
Неймовірне щось будо,
Мати й дівчина ридали
Як його селом ховали.
Що герої не вмирають
В Україні добре знають,
Був він в матері одненьким
І загинув молоденьким.
Мати лишилась сама,
Горе, наче та пітьма,
Все життя їй засліпила,
Вмерти в Бога поросила.
Поховали її теж
З сином поруч і без меж,
Мабуть разом вони нині
В Бога служать Україні.
м. Київ, 10.07.16.
