Постукай... віднайди
з рубрики / циклу «Про любов...»
Постукай в мої двері…
віднайди мій дім.
У метушливому сквері
раптово колись зустрінь.
Впізнати мене зможеш,
я та- із колишніх життів,
що сни твої здавна тривожить,
в нестримному вирі чуттів.
Знаю твоє обличча,
памятаю тепло долонь…
Мені б лише голос почути,
відігрітися твоїм теплом.
В круговерті життєвої віхоли
на тебе давно чекаю,
відчуваю, «ми» вже колись були.
«Ми» будемо- точно знаю.
Може, це- мрії химерні,
А, може, в один із днів,
постукаєш в мої двері
і віднайдеш мій дім…
