19.07.2016 15:25

для всіх

178

5 | 5

 © Панін Олександр Миколайович

Непрохані сльози

За мотивами Т.Белімова «Київ. ua»

Щось гаряче скрапнуло на руку,
по-зрадницькому потекло щокою вниз.
Цього тільки бракувало!
Ловити на собі
співчутливі погляди перехожих?
… От просто не могла опанувати
себе…
Т. Белімова «Київ.ua»

Втечу сльозинки вчинили,

туш розмивали нараз, 

чорні патьоки дружно струміли, 

наче душа пролилась.

В офісі просто із ранку, 

грай соціяльную роль, 

тільки - наївна дитяча забавка

«внутрішній самоконтроль».

Сльози не можна ховати, 

місія плачу свята, 

плач не зуміє здолати загати -

спалить, немов кислота.

Плач, захлинайся, красуня, 

Сльози - спасіння і дар, 

сльози проточні горе усунуть, 

сльози – найкращі із чар!

Дивляться хай перехожі –

плаче вона і співа, 

жінку за сльози сварити негоже:

плаче і, значить, права!

Плакати часом корисно, 

тільки недовго, дивись, 

Темними хвилями сльози нависнуть –

в повені тій не втопись!

Геть і печаль,

і зневіру,

Сумніви темні -

души!

Смійся, як дихаєш,

щиро,

Смійся навзрид,

від душі!