Суховії Душі
Самотній лист
на столі - лист,
двері розчахнуті...
Завивають в душі суховії,
Важко дихати, груди пече,
А минуле гризе, не жаліє
І вибілює колір очей.
Хворі мрії весь час лікувала,
Омивала в гарячих сльозах,
Про майбутнє з тобою прохала,
А натомість – зневіра і страх.
Ще й минуле – гайда у погоню,
Не рятують зелені гаї,
Не літайте, страхи, наді мною,
Стали темними радісні дні.
Добровільно зрікаюсь розмаю
І, нарешті, у безвість іду,
Твій цілунок уста пам’ятають,
Вже тебе у сім’ї не краду.
Чи злітаю, чи в пекло впадаю -
Від коханого гріх відведу.