14.05.2009 00:00
-
5368
    
  4 | 8  
 © Настя

Десь далеко, на узліссі, 

Невеличка хата. 

І в хатині вже давно  

Брат не бачив брата. 

Ту оселю «ох, велику!» 

Оминає щастя, 

В бур’яні блукає лихо: 

«Може, що й украсти». 

Брат-небога із журбою 

Днями і ночами 

За краплину поту - крихту 

Далебі міняє. 


А у місті із панами 

Другий брат святкує. 

Навигадує байок 

Й цілу ніч смакує. 

Розлітаються поволі 

Щастя і оселя. 

І залишились від статку 

Стіни голі й стеля. 


Так стояли ті брати 

Врівні перед Богом, 

Бо не можна вже змінить  

Там було нічого. 

Бо в небесну книгу здавна 

Вчинки потрапляли 

І занесені були 

Поміж сторінками. 


Так колись вночі, в негоду, 

З лісу приблудила 

Молодиця з немовлям 

Й голову схилила. 

Привітав її господар, 

Тиху й невеселу, 

І ласкаво, і гостинно 

Запросив в оселю. 


Інший брат собі, хоч тихо, 

Все ж таки вечеря. 

Хоча досі в нього в домі 

Голі стіни й стеля. 

Чує враз - у двері стука -  

Все ховає в скриню. 

Якби можна, зобразив  

Труп у домовині. 


Подивився Бог на теє, 

Тихо зажурився. 

Хоч давно все те він бачив, 

Але не змирився. 

«Я Господь. І лихо мені, 

І нема спокою, 

Бо людей тих трохи в жмені, 

Розчавив б ногою. 

Ви навіщо, як собаки, 

Як те кодло люте? 

Схаменіться! Озирніться! 

Ви усі ж ще люди!» 


І до кожної оселі  

З того часу, здавна, 

Де живе Людина мудра, 

Чесна, добра, славна, 

Уночі з небес злітає 

Янгол, і в кишені 

(Не повірите ніколи!) 

Він несе в оселі… 

Обережно і охайно  

Сяде там на стільчик 

І людині в добре серце 

Посила промінчик. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.06.2009 21:05   

"Якби можна, зобразив
Труп у домовині."
Гггг:))) Я ще й досі сміюся з цього))) Тільки ти могла так написати!)