Надумав
Я тебе надумав
Дивлячись на зорі,
Коли мовчки хрумав
Пиріжки надворі.
Зорі в небі темнім
Мигали привітно,
Мабуть, дуже чемні
Й милі відповідно.
Я тобі присвоїв
Все це, що побачив,
Я ж не із героїв,
Але вмить відзначив,
Що ти героїчна,
Справжняя красуня
І як зорі вічна
Й ти ще не бабуня.
Як прийшов додому
Малювати взявся
Даму не відому
І собі поклявся,
Буду я шукати
Тільки цю красуню
Щоб її кохати,
Не якусь там Дуню.
Сорок літ шукаю,
Та знайти не можу,
Мабуть і сконаю,
Не знайшовши схожу.
м. Київ, 24.07.16.