В ніч
з рубрики / циклу «Присмак ліричності»
Я бачив, як сонце їй впало за комір,
як хмарами в обрій розмазало солідол,
як стріпнувся двигун, габаритом осяяло номер,
і за штурмана чи то янгол, чи дипломатичний посол.
Як заблимали в далеч зорі запалювання,
як трамблером почав обертатись грибок,
як всі мрії, зізнання, розкаяння
вилітали, згорівши, крізь прямоток.
Як через муфту зчеплення повний диск місяця
блідо-фрикційний, розриває тумани ущент,
і тоді механічно-космічна трансмісія
на зодіак передає обертовий момент.
і сонце, мов жук, повзе у решітку радіатора,
а штурман промовить: та який ще підсос, ну, їй-богу?
і я відповім: та просто Земля в мене ця - карбюраторна,
гайда краще в ніч, і в дорогу!
