26.07.2016 21:03
for all
242 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Олександр Новіков

В ніч

В ніч

Я бачив, як сонце їй впало за комір, 

як хмарами в обрій розмазало солідол, 

як стріпнувся двигун, габаритом осяяло номер, 

і за штурмана чи то янгол, чи дипломатичний посол.

Як заблимали в далеч зорі запалювання, 

як трамблером почав обертатись грибок, 

як всі мрії, зізнання, розкаяння

вилітали, згорівши, крізь прямоток.

Як через муфту зчеплення повний диск місяця

блідо-фрикційний, розриває тумани ущент, 

і тоді механічно-космічна трансмісія

на зодіак передає обертовий момент.

і сонце, мов жук, повзе у решітку радіатора, 

а штурман промовить: та який ще підсос, ну, їй-богу?

і я відповім: та просто Земля в мене ця - карбюраторна, 

гайда краще в ніч, і в дорогу!

Публікації: Олександр Новіков

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.07.2016 06:43  © ... => Оля Стасюк 

дякую =) приходь іще 

 27.07.2016 21:40  Оля Стасюк => © 

Солідол після першого романтично-ніжного рядка лунав незвично)) Все стабільно - гарні незвичайні образи, загадковість і куууупа нестандартної лексики як для по суті мрійливого віршу) 

 26.07.2016 23:00  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Цікавий вірш! На пам"ять не вивчу (не зможу))), але зміст, манера запам"ятаються. 

 26.07.2016 21:59  Каранда Галина => © 

:) 

 26.07.2016 21:12  Олександра => © 

карбюраторна Земля - це круто! (хоча без вікіпедії не обійшлося))
незвичний, але цікавий вірш!)