Печаль, печаль, очей моїх омана
Печаль, печаль, очей моїх омана,
Гарячих днів холодна тятива.
Зарано ще, зарано ще, зарано
Ця чорна тінь на дзеркало лягла.
Ще в горобини кетяги – зелені,
Ще обіймає хміль її за стан,
Ще вітер тихо лащиться до мене –
Південний вітер, а не ураган.
Ще небо срібне, як дівочий усміх.
Ще тінь боїться, ще не підійде.
Ще ліс високий, гордий, непорушний
Із пустки днів витягує мене.
