28.07.2016 16:22
18+
232
    
  7 | 8  
 © Оля Стасюк

Від тебе до мене

Від тебе до мене

Знову сонце черленим щитом запалило світи.

Ніч натягує сітку зірок на потріскане небо.

Що лишається нам?

Ця дорога, цей простір, цей пил

То від тебе до мене

То знову від мене до тебе.


І ще довго горітимуть зорі однакові нам, 

Прикликаючи тихі серця до сполоханих зрушень.

От єдине – щоб цей божевільний міський балаган, 

Цей бетонний диявол, не викрав у нас наші душі.


Будуть дні і світанки, плачі-голосіння й пісні, 

Розхвильоване море й могутні платани зелені, 

І дорога, як ниточка срібна усіх наших днів –

То до мене від тебе, 

То знову від тебе до мене.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2016 21:31  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, душевно!

 28.07.2016 16:43  Сашко Новік => © 

надзвичайно

 28.07.2016 16:42  Каранда Галина => © 

вірш - гойдалка... дуже сподобався!