Янгол плаче
Янгол плаче кров`ю
І в нього є свій диявол.
Шепоче золою
Темною і злою,
Крила йому обриває.
Янгол плаче вітрами
Буйними, чумними.
Вітри ті дмуть смертями.
Летять тіла до ями
Добрими і злими.
Янгол плаче вогнями.
Він спалює пишні крила.
Попіл летить зернями.
Жне хаос під зорями.
Зникне все, що так любили.
Янгол плаче сльозою
Солоною, як червоне море –
Концентрація болю,
Що людською мольбою
Дряпане на його шкірі горе.
Янгол більше не плаче.
Диявол став на п`єдестал
Розум вже не тлумаче,
Переродився наче.
Абаддона час тепер став.