Місяцю між зір
Я заплющу очі - запірну у ніч.
Промайну крізь двері, крізь легенький дим...
Це, напевно, й досить - зустріч віч-на-віч,
З тим, хто легко каже без відомих рим.
Легко мова ллється: чиста і без слів,
Я сміюсь назустріч - граю з вітром в дощ.
Ти б, напевно, ясний, в танець йти волів,
Ти би зараз знову станцював, як вождь.
Мій шалений друже, місяцю між зір,
Ти мені розкажеш про любов живу?
Розкажи - повірю, тільки й ти повір:
Я тебе у сонця завтра попрошу...