Допоки ще...
Знову я викручую слова:
ревно б`ється м`язолике гроно
і петля вихрує часова
(я пильную ночі, мов сова...
Чути стогін?)
Може й ні... даремно тятива
в пальцях затремтіла, мов пір`їна -
я іду по викроях руїни,
далі від заляканих проваль,
в рай життя некошеного сіна -
в мед чуттів - де пахне Україна
непрошита вістрям - що війна...
Точить біль судомний у колінах...
Танець. Бій. Допоки ще жива
міжребер`я м`язова тканина...
