Допоки є Любов
Допоки снігом ще не вкрило наші душі
і співчуття людське між нами не замерзло,
допоки очі не усіх іще байдужі,
а ненависть не тне, як гостре лезо
плекаємо Любов! Жеврить мала її іскринка
часом без віри і надііі теж.
Та це єдина кожному стежинка
для прощення, яка не має меж.
Яка без осуду, без торгу і користі
ізцілить сум та рану, що болить,
і віднайде в останнім падолисті
оту важливу для людини мить.
Оту єдину мить - людське спасіння,
оту соломинку, коли вже сил нема -
сама Любов - рятунок наш від зубожіння
і світло для душі, коли навкруг пітьма.
Леліємо Любов,
допоки снігом ще не вкрило
наші душі…
Львів, 12.12.2021