07.08.2016 18:03
для всіх
131
    
  2 | 2  
 © Панін Олександр Миколайович

Нетрі свідомості і життя

Нетрі свідомості і життя

Вільний вірш

В основі – фрагмент
з випадкового
відео сюжету.

У хащах, у занедбаній хатині

Живу, не знаю із яких часів, 

Даремно заглядає Срібний Місяць

У пам’яті скарбниці спорожнілі…


Я був оточений вночі

примарами убивства, 

на порозі

мого житла…


А ти стояла мовчки, жінка дивовижна, 

спалахували зорі

в очах бездонних.

Перелякались

нічні примари.

Розбіглися лихої ночі діти…

Тебе спитав: «Ти хто?», а ти мовчала…

«Ходімо швидше» - мовчки ти пішла

В мою хатину…


Очі твої порожні вдень і вночі, 

Ховається сенс

Десь у глибинах бездонних…

Сидиш за столом

мовчиш, 

Сніданок недоторканий…


Не просиш

нічого і ніколи, 

лиш, дуже зрідка: «Холодно мені»…

Товстий і теплий светр

На плечі змерзлі…

Твоя подяка

Ледь помітна у куточках губ…


А іноді ти кажеш: «Захисти».

І у обіймах я тебе тримаю

Хоч цілу ніч, хоч цілий день, 

І жах тобі вже не зашкодить, 

Не може він пробитися

крізь мене...

Я відчуваю біль:

Болить не сильно, тільки довго-

довго…


Не знаю

хто ти, звідки і навіщо, 

Та необхідність піклуватися

про тебе

Заповнює життя моє

порожнє

Жаданим змістом –


Я Тобі Потрібен!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.08.2016 08:43  Тетяна Белімова => © 

Напевно, так звучить мова справжнього чоловіка. Не хлопчика, а мужа. "Хлопчик" - це, ясна річ, не вікове означення... Стан недорослості і нездатності взяти на себе відповідальність і піклування про кохану.