Темної літньої ночі
Темної лiтньої ночi
В небо спрямовуєм очi,
Де ж спiлкуватись охочi,
Щось їх не чуємо й досi.
Блимає небо зiрками,
Наче говорить iз нами,
Щоб мандрували свiтами,
Мiтили Всесвiт слiдами.
Нам на Землi не сховатись,
Треба у мандри збиратись,
Тих вiдшукать сподiватись,
Хочуть якi спiлкуватись.
Iнший нас розум чекає,
Хто вiн нiхто ще не знає,
Всесвiт i нас як сприймає,
Що вiн за цiнностi має.
Ну ж бо щосили гукаймо,
Розум всесвiтнiй шукаймо,
Добрi дiла починаймо,
Сили свої об`єднаймо.
м. Київ, 29.02.2000.
