Я довго намагалася забути
Я довго намагалася забути
Свою любов безглузду, та дарма:
Бо кригою кохання серце скуте,
І десь у глибині душі -зима...
Не допоможуть келихи цикути,
Між Лети берегів лише пітьма...
А ти пройшов, в минулу мрію взутий,
Та я не зупинилася сама...
Я марно намагалася забути
Своїми фібрами душевними всіма.
Бо кат-Амур ще не знімає пута,
І звільненя від болю все нема...