Сервантес
Б.Т.
човни кмину плинуть каламуттю твого чаю
читаю
чекаючи на твоє ТАК
сумніви чигають по настінному тік-так
човни кмину скидають тонкі пальці
пальці музиканта
чи цукрової пані
на мозаїчний суходіл серветки
Сервантес не може відволікти
від відстороненого Дон Кіхота
що мовчки вдивляється у суходіл моєї шкіри
із позаземними колами очей
море ж десь плине в глибочині
ТАК чи НІ
замість Тобольської
я
тубілець
що склав перед тобою архаїчні дари
мовивши просто
БЕРИ...
