22.08.2016 07:37
для всіх
152
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Вона

Вона заходить я радію, 

Вона говорить я мовчу, 

Перебивати не посмію, 

У ступі слів я не товчу.


Вона уходить я жалкую, 

Бо у квартирі тишина, 

Я за новинами сумую, 

Бо знає їх лише вона.


Не ті, що радіо говорить, 

Й не ті, що телек подає, 

А ті, що люд повсюди творить, 

Кого й за що він продає.


Як в електричках владу лають

І де бандити узялись

Й чому їх владці не карають, 

Бо мабуть з ними вже сплелись.


Почую побуту новини, 

Що на городі як росте

І не врожаю всі причини

Мені розкаже й геть піде.


А я чекаю прийде знову

І голос правди прозвучить

І взнаю я життя основу -

Про що народ наш гомонить.



м. Київ, 21.08.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.08.2016 01:23  Серго Сокольник => © 

Ну то за правду, Георгію) Прозит!)

 24.08.2016 07:37  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Душевні теплі рядки!

 22.08.2016 12:41  Максимів Галина => © 

Пане Георгію, щиро радію за Вас! Чудова поезія!