Казковий спомин
Відчулося…Запахло морем -
Перед очима срібна гладь,
Поважний місяць йде дозором,
Вечірня Божа благодать!
Доріжка місячна осяйна
Пливе до берега претихо,
У сяйві місячному - тайна,
Казкова насолода, втіха.
Поблискуючи, місяць ніжно
Співає хвилям колискову
І навіть зіроньки маніжно,
Зорять йому вбранням святковим.
І я притихла….Мов боялась
Розплескати крізь свою душу
Чуттєві хвилі, що здійнялись
Від щастя, ніжності….Вже мушу
В реальність часу повертатись,
Блиснув уже останній промінь,
Я буду цілий рік втішатись –
У мене є про море спомин.
