Дзеркало осені
Глянуло літо
Барви яскраві
Згасило задумливе.
Мить і зупинка
До вдиху наступного.
Що в задзеркаллі?
Повіяло холодом.
Тиша без вітру
Не шарпає човника,
В місячну річку
Пливе поза спекою.
Згадує літо
У дзеркалі осені
Те, що минуло
І буде. Як звиклося.