04.09.2016 12:48
для всіх
227
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

...у ніч осінню

...у ніч осінню

...хтось-то там грає на скрипочці собі

тихо до серця мелодію сумну


зорі і місяць захмар"я у журбі

срібло осіннє вплітають у струну


листя зів"яле як мрії давніх літ

вітер виводить до танцю легко з віт


в сяянні місяця іній у очах

спогадом лине кохання у печаль


вітер блукає хитає ковилу

з обрію в обрії стежкою розлук


квіти схилилися ніччю уві сні

мов у люлині під люлині пісні


але все гра хтось на скрипочці собі

й осені зорям і вітру у степу


слухає сумно дивиться в журбі

на ту стежину він про яку забув...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.09.2016 09:26  Тетяна Белімова => © 

Вітаю, Еме, з черговою поетичною знахідкою))
Особливо припав до серця цей дворядок:
"квіти схилилися ніччю уві сні
мов у люлині під люлині пісні" - дуже ніжно, як на мене.
Хочу звернути Вашу увагу на цей рядок:
"зорі і місяць з захмар"я у журбі"
може, краще без "з": "зорі і місяць захмар`я у журбі"?

 04.09.2016 15:29  Тетяна Чорновіл => © 

Красива вишукана поезія.
Елегійно так лагідно відчулась мелодія.

 04.09.2016 14:27  Панін Олександр Миколайович... => © 

Гарна осіння лірика.