Мене немає, тебе немає...
з рубрики / циклу «Для Душі»
немає нас.
Життя минає і ми минаєм,
крізь пальці час.
І все важливе- вже не важливо
назавтра враз,
Те що боліло – переболіло,
лікує час.
Лиш шкода мрій тих, що не збулися,
І митей тих,
Що воєдино тепер злилися –
Лиш тінь від них…
Все що хотілось і що бажалось –
Було життям:
Ми народились, жили, кохались…
Тепер що там?
Лишився слід? А чи навіть згадки
Не буде вже?
Минають миті всі по порядку –
Життя тече…
Мене немає, тебе немає
А що по нас?
Ми на дрібниці життя міняємо
Раз по раз.
