Падає сніг,
Переспів вірша І. Анненського
Если б заснуть,
Но не навеки,
Если б заснуть
Так, чтобы после проснуться,
Только под небом лазурным...
Новым, счастливым, любимым...
Иннокентий Анненский
Но не навеки,
Если б заснуть
Так, чтобы после проснуться,
Только под небом лазурным...
Новым, счастливым, любимым...
Иннокентий Анненский
Довгий, мутний і молочний,
Падає сніг,
Замітає дороги,
Засипає могили,
Падає сніг…
Зірочки білі, вологи,
Я так люблю вас,
Жительки тихих ярів!
Холод і рай забуття –
Дивні солодощі серця…
Зірочки… білі, ласкаві…
Вітре!... Ущухни, жорстокий,
Болісний, злий та пекучий!
Нащо здуваєш безжально
З чорної думи важкої,
Блискітки – мрії сріблясті,
Нащо у поле відносиш?...
Дуже бажаю заснути,
Міцно, але не навічно,
Так, щоб прокинутись згодом,
Під лазуровим небом…
Щасливим, новим і коханим…
