Вечоровий шум
Чую, чую, чую
Хай мене віднадить
Від поганих дум,
Від стрімкого смутку, чорної жаги,
Хай позбавить болю, ревнощів, нудьги.
Сірий купол неба нахромивсь на ліс.
Квас леткого серпня трохи вже надкис.
Осінь жовте листя горне до струмків,
І туман виходить з сивих берегів.
Хай минає спокій.
Вже скінчився рай –
Прориває чайка сизий небокрай.
Криками лебідок в сотні голосів
Вересень складає реквієм красі.
