04.04.2015 15:47
18+
288
    
  3 | 3  
 © Анна Ольтенберг

Мить... до тебе, коханий!

Мить... до тебе, коханий!
З тобою жити на одній землі, — яке велике щастя!
Олександр Олесь

Темно-синій атлас вечоровий, 

Ледь відчутне тремтіння хвилин...

Млосний простір. Спокійно-нервовий.

І у просторі ти - один.


Теплі пахощі твого тіла.

І кохання на відстані "мить"...

Я торкнутись до серця хотіла, 

Не дозволив... І ніжність спить...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.04.2015 15:20  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!

 05.04.2015 11:32  Георгій Грищенко => © 

Гарно. Хай спить.

 05.04.2015 09:02  Тетяна Белімова => © 

"Не дозволив... І ніжність спить..." - несподіване завершення любовної поезії, але й так, мабуть, буває.
Дуже сподобалося. Невимовно ніжно. Заворожує.

 04.04.2015 21:24  Світлана Рачинська => © 

Гарно так... Чудово)

 04.04.2015 18:52  оксамит => © 

Напевне не висловлю всього того, що відчуваю... Розумію. І бажаю темно-синього атласу вечорового, де все дозволено...