Мудра Україна
Ти мудра жінка, Україно!
Хоч тобі всього і двадцять п’ять
В тебе скроні сиві, то й не дивно
Тебе всі мріють, мов гілку поламать
Ти святкова вбрана, в вишиванці
Стоїш у полі жовтогарячої пшениці
Вітер кружляє волосся в дикім танці
А на горизонті б’ють скажені блискавиці
Ти чекаєш синів своїх додому
І час від часу поглядаєш на безлюдний шлях
Чекаєш вперто, пересилюючи втому
І ховаючи подалі материнський страх
А вони лиш шлють тобі листи із фронту
І в них із трепетом цілують твої руки
Тримати просять в настрої мажорну ноту
І перемоги їхні – тобі безцінні подарунки
© Леся Приліпко-Руснак
м.Кам\\`янець-Подільський, 14.08.2016
