Небо насупилось брівками
Небо насупилося кольоровими брівками.
Ні, мої хмари, не серджусь від цього на вас.
Ви чистим дощиком тихо лягли над домівками,
Як же мені тут тримати на всіх вас образ?
Сонце сховали? Нехай. Прийде час й цій жар-птиці.
Хмароньки, тільки не бийтесь сьогодні мені.
Бо я боюсь, ви не лишите цілої криці,
І хтось назлиться на вас, звинуватить в такій-ось вині.
Осінь із вітром щось в лісі тихенько порискали,
Сонце погасло уполудні ще над домівками.
Небо гриміло (то все-таки бились?..) і блискало.
Хмари заплакали. Небо насупилось брівками.
