***
Питаєш ти, що це зі мною,
А я ховаюся від слів
Своєю тихою ходою...
А вечір погляд опустив
За горизонт – туди, де сонце
Проміння сипле навмання.
А я тягну свої долоні,
І сподіваюсь на життя.
Ти знов питаєш, й знову вії
Я опускаю до землі...
Вагання, радість та надії
Давно у серці відцвіли.
Мозаїку складе нам доля,
Уквітчать мудрістю літа.
І наш сценарій з справжнім болем
Допише вже чужа рука.
Злетять із вуст останні тіні,
І пропечуть небесний схил.
Захочеш взять мене в обійми,
А я давно зітліла в пил...
Й утримати мене не зможеш -
За вітром відлечу у ніч.
Поки кохаєш щиро – прошу:
Хоч від страждань мене звільнить.
І знов мовчу... Погасли зорі...
Ранкова тише в скроні б’є...
Главу останню впише доля,
Коли не стане вже тебе.
А зараз – йди, й лиши сценарій,
Недописавши, на столі.
Настав останній наш світанок
У дивовижнім цім житті.
10.12.07