Експресивний акт
Сріблястий місяць хмарку обійняв
Своїм серпом, і стиснув невблаганно,
Як ще ніхто... Лиш я тебе стискав
В своїх обіймах так, моя кохана!..
І я всю ніч жагу дівочу пив,
Нічний кажан, крилом торкнувши шию...
Я пив сьогодні, наче кров упир
Твоє кохання, о моя повіє!..
Скінченність входжень.... Може, й нескінчен-
Не з"єднання роз"єднань без упину-
Це так нечемно... Ах, який нечем-
Ний я господар, о моя рабине!
Ти віддаєшся вся. І весь небес-
Ний світ в очах на мить неначе меркне,
Як я в тобі... Пробач, не можу без
солодкого... Моя ти, блін, цукерка...
