Мережить дощ мелодію прощань
з рубрики / циклу «Осіння феєрія»
під шелест опадаючого листя
з надією на справдження бажань –
феєрію зіржавлено-барвисту
і кришаться зсумовані думки,
вдаряючись об мокроту асфальту
сплітаються в невидимі сітки
буттєвості з відтінками базальту
і жовтень крутить вицвілу печаль –
непотріб звично-згірклий міжсезоння,
записуючи чергову скрижаль
під спів вітрів, що мріють про осоння
Харків, 19.10.2016