Дивна Гра
Засторога З циклу «Химери сновидінь»
Є сни-віщі, є сни-застерігаючі,
Є сни безпечні,
Є сни-вбивці…
Є сни безпечні,
Є сни-вбивці…
Хащі сновидінь –
дивовижні…
Гори, ліс
і халупа якась,
Зрозуміти – годі,
облиште!
Підійти поближче –
зась!
Жінка в Чорному,
висока, худа,
Перед хатою виставляє
пастки…
Дерев’яних кліток
рядки.
Для
Кого
Клітки?
Звірі, звірі –
ведмеде-вовки,
Пробігають усі на чфораках*,
Як один, –
чоловіки,
На руках і ногах
пробігають,
Не на лапах…
Ікласті, кошлаті істоти,
заповнюють пастки.
Місяці проповзають,
роки…
Скаженіють
чоловіки,
Ідять баланду якусь,
І виють усі
Невтямки…
А потім
бранців своїх
відпускає.
Тікають,
по одному…
Кожен пісню гарчить
сумну,
Вони не збиваються
в зграї…
Спалює Жінка пастки,
У згарище забиває
кілки…
Нові пастки
Чекають
На нову
чоловічу
роздрібнену
Зграю…
Химерна гра,
Прокидатись пора!
………………
*Лазять рачки
