27.10.2016 00:54
Без обмежень
181 views
Rating 5 | 14 users
 © Олександр Новіков

Більшого

Якось я знав особисто одного столяра

Він визначав породу дерева за текстурою й кольором, 

А ще по запаху, найбільше любив акацію, 

За право бути столяром заплатив вказівним і середнім пальцями.

І в робочій задумі він часто любив повторювать

Що дерево тепле й живе, одне задоволення створювать

Вироби з нього, що його ремесло над усіми ремеслами, 

Навіть Йосип був, до вашого відома, теслею.

А якось я знайомий був зі зварювальником-слюсарем, 

Він варив аргоном, вміло вправлявся із зенкером, 

Натхненно гнув матюки і дюймові труби, 

Мав іменний кернер і плювався крізь зуби

Знав різновиди швів, не допускав косяків, 

І повторював завжди, що метал не для слабаків.

Що метал не холодний, а надійний та гордий, 

І його опанує лиш міцний і хоробрий, 

І взагалі, не дарма у народі кажуть: ніби зі сталі, 

За металом майбутнє, так було і буде надалі

А якось на вулиці я здибав музику, 

Простого як двері, одного зі мною віку, 

Він бринчав на гітарі з обдертою декою, 

Цмулив пиво, називав себе Жекою, 

Він все співав, хоч до хрипу уже зірвав голос свій, 

І вперто усіх переконував, що Віктор Цой живий, 

Я стояв і дивився, як він ноти перемежовує з тишею, 

А він мені тоді по секрету сказав:

Ми завжди є лиш доповненням чогось більшого


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.11.2016 08:12  © ... => Оля Стасюк 

і я тебе теж) 

 06.11.2016 20:24  Оля Стасюк => © 

Шикарно))) Ти просто геній 

 06.11.2016 17:22  роман-мтт => © 

Я знаю особисто:

слюсаря-верстатника,

артелериста,

музику, письменника,

і журналіста.

художницю,

картографа, 

пару агрономів,

водія маршрутки,

пару димних гномів.

знаю лікаря,

знаю репетитора,

продавця знаю,

і інквізитора - Томаса Торквемаду,

а ще декілька військових,

декілька просто людей толкових,

і від них не буває тиші - 

вони і є ті, хто складають суспільство,

ті, хто і є трохи більше,

ніж кожен з нас сам по собі. :)

 28.10.2016 17:35  Ольга Моцебекер => © 

Добре, коли шлейф після прочитаного складається не лише з роздумів, але й приємних спогадів.Батька загадала, читаючи перші рядки. Любив працювати з деревом. Сподобалось. 

 27.10.2016 09:11  Тетяна Ільніцька => © 

 Галерея шикарна)) Ну просто шикарна галерея неповторних образів. Найбільше сподобався тесля. Філософський такий дядько))

 27.10.2016 06:29  Каранда Галина => © 

ти знаєш, на днях, в приватній розмові з однією цікавою людиною, якраз говорили про теслю... і Йосипа з Сином теж згадували саме в прив’язці до професії...
а от інша людина, в іншій розмові, теж про теслю, вже не згадувала Йосипа і висловила своє "пхе" щодо табуреток... причому вона переконана, що то саме я не розуміюся на табуретках))) та то таке...

це велике щастя - бути захопленим своєю справою... тоді ти не просто гвинтик, а дійсно частина чогось великого... 

 27.10.2016 03:28  Серго Сокольник => © 

...а якось на сайті я здибав поета,
Який намагався писати вірші,
Та щось з бадуна в нього не надто виходило,
І він попросив допомоги у слюсаря,
Який і налив йому ПОВНИЙ ГРАНЧАК))) 

Публікації автора Олександр Новіков

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо