Коли каміння втрачає тепло
боляче ранить ноги
то поруйновані мною стіни
уже не шкодують за тілом
звільняючись від аксіоми
Бог шукає такі слова
щоб зібрати хоч щось до купи
і мовчить
третій день як вічність
на десятий прийде онук
як учитель і кат відплати
на руках моїх перехід
замість тисяч даремних слів
вже буденний ненав’язливий крик
новонародженої дитини
