Світи йому...світи
Світи йому, світи йому, світи...
Я вірю, що ти був і - є, і будеш,
Мою дорогу небом розсвітив -
І коли треба - сонце теж розбудиш.
Прости його. Прости мене... Прости -
Твоєї доброти бува достатньо
Щоб розгорнутись. Внутрішні світи
В холодну пору серцем зігрівати.
Люблю тебе! Люблю тебе! Люблю
Тепло оце - аж наскрізь - відчувати,
І океан радіє кораблю,
Що той на хвилях взмозі танцювати.
Хоч за вікном залистопадить сніг -
Дме вітер щось, немовби шепіт вірша,
Несе листи у листі на поріг -
І вічність вже на мить мені миліша...
.gif "{#}")
Хочеться перечитувати знову і знову)) Дуже))))
