14.10.2014 14:17
для всіх
187
    
  2 | 2  
 © Анна Харченко

Хто я?

Я зовсім не знаю хто я

Лише тінь, що втікає з настанням темноти

В чужі, загадкові, не мої, ірреальні світи

Я зовсім не знаю хто я

Найбільше протиріччя з протиріч

Хочу спокою, та уникаю узбіч

Я зовсім не знаю хто я

Дивний метелик, що оминає вогні

Та б’ється у скло у темнім вікні

Я зовсім не знаю хто я

Заблукала, не знаю куди мені йти

Загубила клубок, щоб дорогу знайти

Я зовсім не знаю хто я

Хочу наповнити надією вітрила й пливти до нових рубежів

Та мій маленький вітрильник, він геть змарнів і зубожів

Я зовсім не знаю хто я

Хочу йти, та на крутій скелі стою

Уже вкотре на самім її краю

Я зовсім не знаю хто я

Хочу дивитися із прапором гордо в обличчя вітрам

Лише хустинкою вдаль махаю чужим кораблям…



2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.10.2014 14:31  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарний вірш. Образ нестандартний - здебільшого той. хто не знає хто він, не переймається цією проблемою.
Героїні можна побажати терпіння. бо її подорож дуже довга.