05.11.2016 07:14
для всіх
111
    
  1 | 2  
 © Георгій Грищенко

Біжить потічок

Біжить потічок по долині

Шукати річку чи ставок, 

Де грають хвилі темно-сині, 

Щоб там знайти собі куток.


Дзюркоче вербам прибережним, 

Високим травам і кущам, 

І буде тихим й обережним

Коли в путі вже буде сам.


Йому б від спеки не загинуть

І перешкоди оминуть, 

Він вірить – сили не покинуть, 

Щоби здолать далеку путь.


Ось так і ми наївно вірим, 

Що добре там, де нас нема, 

Що щастя матимем без міри, 

Удача нас знайде сама.


Майбутнє не вгадать нікому, 

Не знаєм й те чи будем там, 

У ту країну невідому

Шляхи торує кожен сам.


Ми, як потічок, свято вірим, 

Що річка щастя десь там є, 

Знайдемо й питимем без міри

Жадане щастячко своє.



м. Київ, 10.05.01.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.11.2016 05:46  Серго Сокольник => © 

Дай-но Боже...

 05.11.2016 09:36  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно і елегійно відчувається вірш. Слова ллються, як у тому потічку.