У камері - кімнаті
Сидить у камері - кімнаті,
А білий світ для нього це вікно,
Хвороби полонили кляті
І затягли його в своє багно.
Він воював колись в Афгані,
В Чорнобилі він дуже постраждав,
Дітей своїх і при бажанні
Ніколи у житті він вже не мав.
Це радіація забрала
Всю чоловічу силоньку його,
Так самотою наказала
Вона як супротивника свого.
Живе старий без допомоги
Чи ближньої чи дальньої рідні,
Його не носять уже ноги,
Та є сусід, це друг його в ці дні.
Аби не друг не міг би жити
На досить добру пенсію свою,
Не може ж вийти й щось купити,
Та виручає друг немов в бою.
Тож він у камері – кімнаті
Сидить і світ для нього це вікно,
Хвороби полонили кляті
І затягли його в своє багно.
м. Київ, 05.11.16.
