А час біжить...
А час біжить так неслухняно вгору,
Йому річки підвладні і моря;
Пливе собі, минаючи покору,
І байдуже, чиє і де ім`я...
І колобродить хвилями по світу,
Хвилини розсипає, мов дитя...
Отримує поміж людей освіту
І вірить, що немає забуття.
Вночі і вдень відлунням серця б`ється,
При втомі час сповільнює ходу...
То піснею чарівною проллється,
То віршем душу зцілить молоду.
І множить хтиво пройдені дороги,
Прописуючи книгу вікову...
У слові розчиняє всі тривоги
І править, править долю світову...
Минає все... Минає час із нами
У швидкоплині грішного буття...
Буває, що поверне до нестями...
Бува, насипле в жмені каяття....
Та ви лишень йому не відмовляйте
У радостях буремного життя,
До всесвіту частіше промовляйте -
Хай щастям посміхаються уста!
