Банкет Упирів
З циклу «Химерні Сновидіння»
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.
Полонив
хлопця замок
готичний…
Боком яким
до цього
хлопець дотичний?
В замку – кривава криниця,
Навкруги – упирі, упириці…
«Кров із нього пити
неочищену,
Через фільтр із кісток
не пропущену –
Зовсім це не комільфо,
Це, панове, моветон,
Несмак незугарний» -
Голос,
наче деренчить
Пилка циркулярна.
«Нам позаздрить сам Мордор,
Келихи сюди
з «Бордо!»*
Келих бранцю і рабу,
Хай порушить він «табу!»
Пий, козел банькатий,
Вип’єш – будеш «з нас один», **
Лицар, Ночі Паладин!
Зась – байдикувати,
Всім – бенкетувати!»
Келих мучить хлоп
в руках,
Упирі в азарті,
Лузи у столах,
в кутках,
Наче на більярді.
В лузу хлопець вилив кров –
Розляглось гарчання,
Рик цей стіни розколов:
«Йду на полювання!»
Похмурий підземелля вид,
Без пам’яті красуня,
Це юна королева,
Над нею вже давно висить,
Хитається «система»***,
А що у вені мерехтить? –
То – голка кришталева…
У жили чорна кров струмить,
Дівча міцніє кожну мить -
Нечиста сила геть біжить…
Розколотий нечистих мир -
Страшний прокинувся дрампір!****
Рятуйтеся, хто може.
Хай Чорнобог поможе!
«Прокинься, хлопче,
від біди,
Але без мене
нікуди
Піти не зможеш!»
Отакий от – СОН,
Готика – Бач!
……………….
*З кров’ю
** «Один з нас!»
***Для переливання крові
****Той, хто п’є кров вампірів
