Віолончель
Переспів вірша – М. Лохвицкая «Виолончель»
Играл слепец. Душой владели чары.
Вздымалась грудь – и опускалась вновь.
Смычок, как нож, вонзал свои удары,
И песнь лилась, как льет из раны кровь.
М. Лохвицкая «Виолончель»
Вздымалась грудь – и опускалась вновь.
Смычок, как нож, вонзал свои удары,
И песнь лилась, как льет из раны кровь.
М. Лохвицкая «Виолончель»
Жебрак-музика знав таємні чари –
Він грою це доводив знов і знов.
В мелодію смичок стромляв удари –
І пісня проливалась, наче кров.
Здавалось, що під зойк віолончелі,
Ридали демони, казилися у Злі…
До Неба звали янголів свирілі,
Нечиста сила кликала з Імли.
Безумства демони згубити хочуть Душу:
«Суцільні муки, - кажуть, - Благодать».
Сичить смичок. Змія стискає, душить…
«О, дайте жити! Хочу іще страждать!»
