08.11.2016 07:40
для всіх
160
    
  4 | 4  
 © Георгій Грищенко

Буду просити

Ой, ти гоп тинини!

Розірвав я штани, 

Та я інших не маю

Тож сиджу і латаю.


Якби гроші були

Мав би нові штани, 

І ходив би бульваром

Із новим перегаром.


Загляну і в сміття, 

Мо’ щось є для життя.

Чи штани, чи сорочки, 

Взяти щоб без розстрочки.


Може хтось не доїв, 

А чи щось не схотів, 

Я візьму щоб поїсти

І ходити, не лізти.


Щиро вдячний усім.

Що ношу я та їм

Все, що іншим не треба, 

Із сміття проти неба.


Я безхатько Іван, 

Позивний Барабан, 

Буду Бога просити, 

Щоб нам гірше не жити.




м. Київ, 06.11.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.11.2016 16:14  Тетяна Чорновіл => © 

Шикарний вірш! Хоч і тема невесела.
У мене також є схоже щось...
Ось цей, наприклад.

Вірш про безхатченка (Вже, слава господи, весна...) | Тетяна Чорновіл

 08.11.2016 23:51  Серго Сокольник => © 

Кабздець!)))))))))))))))))

 08.11.2016 17:50  Каранда Галина => © 

ой, біда-біда...

 08.11.2016 14:24  Максимів Галина => © 

актуальний вірш до нашого сьогодення...

 08.11.2016 12:28  роман-мтт => © 

скоро всі так співатимемо із цими тарифами... вірш - то шо нада!